Хмельницька поетеса та письменниця Ольга Ткач 17 жовтня познайомила читачів Ярмолинецької центральної бібліотеки зі своєю дебютною прозовою книгою «Невигаданий друг». Раніше літераторка писала лише вірші, які згодом утворили 7 поетичних збірок, перша із них вийшла друком, коли Ольга ще була школяркою. Проте мрія створити фантастичний світ про життя сучасних підлітків не покидала поетесу. І уже цього року перша книга циклу фентезійних повістей для підлітків “Дружба, що окрилює”- на полицях книгарень та бібліотек. Її було презентовано і в книгозбірні Ярмолинець, куди завітала авторка за ініціативи письменниці Тетяни Граб, яка і стала модераторкою зустрічі.
Слухачами стали учні Ярмолинецького ЗЗСО I-III ступенів №2, для яких історія головних персонажів є близькою, адже проблеми, висвітлені у книзі, знайомі багатьом: взаємини з батьками, пошук друзів, булінг у школі… Дізнатися більше про повість Ольги Ткач було цікаво не лише цільовій аудиторії, а й усім присутнім на заході бібліотекарям. Адже письменниця розпочала із загадки: а що ж знаходиться у її рюкзаку. Вгадали не одразу, адже там – іграшка, схожа на одного із героїв книги – дракона Вітра, який став першим другом хмельничанина Сергійка.
Події повісті відбуваються у рідному місті авторки, тому кожен може впізнати знайомі місця та маршрути, згадується у книзі навіть наше селище Ярмолинці. Прототипами головних героїв стали справжні підлітки, тому можна сказати, що книга написана на реальних подіях. Ну, хіба дракона авторка вигадала для доповнення сюжету, адже саме він допомагає хлопчику повірити в себе та не зважати на думку оточуючих. У книзі цікаво переплітаються долі абсолютно різних людей, тому важко зупинитися на кількох сторінках, хочеться одразу дізнатися, а що ж там далі… Так не змогли відірватися від сюжету і перші читачі Ольги – відвідувачі літературної студії, у якій викладає авторка. Саме їм письменниця прочитала перших кілька розділів, і побачивши захоплення підлітків, зрозуміла, що варто продовжувати писати. На книзі «Невигаданий друг» Ольга Ткач зупинятися не планує: хоче дарувати своїм читачам сюжети, у яких добро перемагає, адже за словами авторки, у світі так багато негативних подій, що часом від них хочеться утекти. Хоча б у книгу.
Про діяльність Ольги, джерело її натхнення та плани усі присутні слухали дуже уважно, а це означає одне – презентація вдалася. Наприкінці зустрічі авторка підписала книги для Ярмолинецької дитячої бібліотеки та бібліотеки-філіалу села Косогірка, і, звичайно, зробила спільні світлини із учасниками зустрічі.
17 жовтня в Ярмолинецькій центральній бібліотеці відбулася презентація книги письменниці з Хмельницького, членкині Національної Спілки письменників України Ольги Ткач. У доробку сім власних книжок віршів, учасниця багатьох колективних збірників. Ольга презентувала дитячу книгу "Невигаданий друг"- перша сольна прозова книга. У книзі шкільна реальність переплететься із фантастикою.
Модератором зустрічі була Тетяна Граб, яка представляла сьогоднішню гостю. На захід завітали учні Ярмолинецького ЗЗСО №2 з бібліотекаркою Зінаїдою Дуда.
Письменницьким кредо авторки є: якщо вже вигадувати, то світло – темряви і в житті вистачає.
Ярмолинецьку книгозбірню визнано кращою серед центральних бібліотек області за організацією краєзнавчої роботи.
Ярмолинецька центральна бібліотека здобула перемогу в обласному конкурсі «Бібліотека – центр краєзнавчої області», організатором якого стала Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека. Участь у конкурсі взяли усі книгозбірні області, серед них – і бібліотека Ярмолинецької селищної ради на чолі з її директоркою Оленою Слободян.
26 вересня відбулося оцінювання поданих робіт професійним журі. Для участі потрібно було подати звіт краєзнавчої діяльності бібліотеки за останні три роки: це проведені книгозбірнею тематичні заходи, видавнича робота, звертали увагу і на наповнення сайту. Над усім цим працювала Ярмолинецька центральна бібліотека повсякчас, регулярно та активно здійснюючи краєзнавчу роботу у стінах книгозбірні та за її межами. Це було достойно оцінено усіма членами журі, які віддали нашій бібліотеці пальму першості.
Нагородження відбулося під час XV Форуму бібліотекарів Хмельниччини «Бібліотека – твоя синергія перемоги». Ярмолинецьку центральну бібліотеку відзначили Дипломом, а у якості подарунку надали книги для поповнення бібліотечних полиць, а клавіатуру та комп’ютерну мишку – для подальшої успішної роботи.
Диплом переможця підписали директорка Хмельницької ОУНБ Катерина Чабан, голова Хмельницької обласної організації профспілки працівників культури Микола Луценко, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Телячий, голова Хмельницької міської організації Національної спілки краєзнавців України Юрій Блажевич.
Загалом Ярмолинецька центральна бібліотека уже не вперше відзначена на рівні області за здобутки у краєзнавчій роботі. Берегти та вивчати минувшину стало доброю традицією наших бібліотекарів і у центральній книгозбірні, і у бібліотеках-філіях.
В окремих із них обладнані народознавчі куточки та кімнати, де зібрано місцеві експонати із описами. Збирають працівники книгозбірень і нематеріальну спадщину рідного краю – народні легенди, перекази, пісні, вірші місцевих авторів, біографії та спогади про відомих людей краю.
Щиро вітаємо співробітників Ярмолинецької центральної бібліотеки із заслуженою перемогою! Подальших творчих успіхів!
Разом із Благодійною організацією Карітас Хмельницький УГКЦ працівники Ярмолинецької центральної та Ярмолинецької дитячої бібліотек провели день відкритих дверей до бібліотеки для дітей та батьків, які тимчасово проживають у нашій громаді.
Спочатку розповіли присутнім про нашу громаду, а потім зробили екскурсію по бібліотеці. Переглянули відеоролик про роботу наших бібліотек. А ще дітки та батьки дізнались, що таке сторітейлінг від провідної бібліотекарки Алли Слободян. Після прочитаної казки дітки малювали головних героїв та самі розповідали хто з героїв поводився чемно, а хто не дуже. Потім усі і батьки, і дітки писали побажання для нашого закладу та працівників
На завершення як завжди спільне фото на згадку.
Дякуємо усім хто віддав наш заклад, зі святом нас!!! З Всеукраїнським днем бібліотек
13-14 вересня в рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" письменниці Юлія Мусаковська (Львів) та Ганна Осадко (Тернопіль) відвідали на Хмельниччині містечка Деражня та Ярмолинці. Зустрічі модерувала Марія Титаренко (Львів).
Четвертий сезон "Мережива" розпочався з поезії – і недарма. На зустрічах йшлося про особливу її роль під час війни: як психотерапії і міжкультурної дипломатії, як методу фіксації свідчень і способу просто бути чи дихати. Відтак розмови часто переходили у читання віршів, а вірші далі проростали в розмови, і все це могло би тривати безкінечно, бо до цього залюбки надавались як спраглі діалогу містяни, так і відкриті та відверті до слухачів поетки.
"Поезія – це засіб швидкого реагування, – розповідає Юлія Мусаковська, – зазвичай поети пишуть швидко. Це швидкий імпульс, подібний до квітки, яка розпускається, немов у пришвидшеній зйомці. Пишеться тоді, коли ти не можеш не писати. Тоді поезія є або терапевтичною, або можливістю викричати себе, інших, все те, що відчуває спільнота. Це наче засіб колективної емоції, єднання".
Юлія переконана, що поетичні образи "говорять" і відкладаються в пам’яті. Тому, на її думку, поезія знаходить такий жвавий відгук за кордоном, а інтерес до неї у всьому світі стрімко зріс і продовжує зростати. Недарма американський історик, професор Тімоті Снайдер завершує одну зі своїх лекцій віршем Юлії "Такі незручні, такі страшні вірші…", а за мотивом Юлиного вірша "Безпечне місце" було створено мурал у Катовіце (Польща).
"Поезія – це глибока, швидка, імпульсивна емоція, – підхоплює розмову Ганна Осадко, – і разом з тим це магія, що нагадує заклинання давніх шаманів. Поети стають медіумами, які відчувають світ і намагаються його внормувати, втримати, коли він хиткий і непевний, наче стоїть на трьох рухомих китах".
Ганна згадує, що якось під час читань у Німеччині слухачі сказали, що її поезія нагадує голки: якщо їх засунути під нігті, це дуже боляче, але їх можна використати, як голкотерапію, завдяки якій ти одужаєш. Ганна відтоді використовує цю метафору, резюмуючи: "Під час війни після голок під нігтями потрібна ця голкотерапія".
Отож, на зустрічах йшлося про "вірші-подорожники" (які лікують), про поезію як терапію, про спонтанний, але такий логічний під час війни перехід поетів від інтимної лірики до громадянської і соціальної, про зміну голосу і письма.
"Мій стиль помінявся після 24 лютого 2022: мову довелося перезбирувати заново, – рефлексує Юлія. – Це можна порівняти із конструкцією із кубиків: ось вона розпадається і ти починаєш її знову складати, але так, ніби ти всі свої вміння втратив, і забув, як це робиться. Так спочатку з’являються якісь звуки, потім слова, які складаються у щось досить неоковирне…"
Юлія згадує, як їй писали в приват: це страшні вірші. А в неї було відчуття, ніби писала це не вона, ніби через неї мусили опроявлюватись якісь слова, думки і, в першу чергу, свідчення. Вона переконана, що поет має особливі стосунки із віршами: він без них не може, а вони без нього. І що часто вірші пишеш, "коли збиває з ніг".
Ганна якось у своєму шкільному щоденнику прочитала, що вона ще дитиною мріяла писати вірші, від яких люди будуть літати, і малювати картини, які будуть людей оздоровлювати. Прикметно, що книгу "Жити не можна померти" свого чоловіка, Олександра Осадка (вбитого на війні), Ганна теж вважає терапією – гумором і сміхом. На кожній зустрічі Ганна виступала за двох і читала за двох. Так само, як під час кожної з розмов учасниці зачитували поезію інших авторів та авторок, які такої змоги не мають, воюючи на передовій.
Насправді поеток розпитували про все: про творче вигорання і про те, чи натхнення приходить тільки вночі; випитували що перше – малюнок чи текст; про об’єднавчі теми і контексти; про не/доцільність "нашої вимушеної політкоректності" стосовно європейської авдиторії; про те, як зрозуміти своє творче призначення, і навіть про те, чи можна під час війни бути щасливими і не приховувати цього.
"У цьому "Мереживі" ви – надзвичайно цікаві орнаменти!", – зрезюмувала зустріч у Деражні директорка Деражнянської центральної міської бібліотеки Тетяна Сайпель. Додамо, що кожне місто і містечко привносить у наше спільне Мереживо нову неповторну хвильку-заверт орнаменту у напрямку до Перемоги.
13 вересня в Ярмолинецькій центральній бібліотеці відбулася зустріч з українськими письменниками Юлією Мусаковською (Львів) та Ганною Осадко (Тернопіль) в рамках проекту «Мереживо: Літературні читання в містечках України». Модератор – Марія Титаренко (Львів). Організатори зустрічі: громадська організація «Український центр Міжнародного ПЕН-клубу» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проект «Мереживо» покликаний підвищити престиж читання у містечках України, знайомити мешканців українських містечок із сучасною українською літературою та включити їх у культурне поле, спільне з великими містами. 13 вересня у Ярмолинцях розпочався IV сезон літературного проекту «Мереживо: Літературні читання в містечках України». На заході були присутні вчителі і учні шкіл, поціновувачі поезії та представники ЗМІ. В рамках зустрічі були презентовані книги Юлії Мусаковської та Ганни Осадко. Присутні мали можливість познайомитися з видатними письменниками сучасності України і подискутувати про важливість історії в житті України. Письменниці порушували питання про стан культури під час війни. ЮліяМусаковська— українська поетеса, перекладачка, зокрема шведської літератури. Членкиня Українського ПЕН. Авторка поетичних збірок «На видих і на вдих» (Київ, 2010), «Маски» (Київ, 2011), «Полювання на тишу» (Тернопіль, 2014), «Чоловіки, жінки і діти» (Львів, 2015), «Бог свободи» (Львів, 2021), а також дві опубліковано в перекладах іноземними мовами — польською та шведською. Її твори перекладені тридцятьма мовами та широко опубліковані в різних країнах світу. Лауреатка різноманітних літературних конкурсів, зокрема ІІ премії конкурсу видавництва «Смолоскип» (2019) та І премії поетичного конкурсу DICTUM від видавництва «Крок» (2013). Учасниця багатьох фестивалів та культурних подій в Україні та за кордоном. Юлія Мусаковська народилася уЛьвові, де мешкає і працює. З 2007 року працює у сфері маркетингу та комунікацій в галузі інформаційних технологій. Виступає як спікерка на професійних подіях, є запрошеною лекторкою у Львівській бізнес-школі Українського Католицького Університету. У 2022 році в Польщі вийшла друком її двомовна збірка «Залізо / Żelazo» (Фундація «Пограниччя», Сейни). Поетичний текст Юлії Мусаковської про реалїїповномасштабного вторгнення Росії в Україну, написаний в березні 2022 року, «Такі незручні, такі страшні вірші…» переклав англійською американський історик, професорТімоті Снайдері прочитав його у лекції 22 свого курсу з історії України дляЄльського університету«TheMakingofModernUkraine» (Творення сучасної України), який отримав сотні тисяч переглядів на YouTube. Професор Снайдер також поділився думками про цей вірш у своєму блозі.У 2023 році у Швеції була видана збірка Юлії Мусаковська «Каміння і цвяхи» в перекладі Мікаеля Нюдаля. Ганна Осадко — українськаписьменниця, художниця, ілюстраторка книг. ЧленкиняНСПУ, кандидатка філологічних наук України. Від 2003 року донині працює літературним редактором, художником-ілюстратором і маркетологом у тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан». За час роботи у видавництві проілюструвала понад 60 художніх книг, написала та видала п'ять збірок поезії та малої прози, а також 15 дитячих книг. Проводить авторські майстер-класи для дітей і дорослих. Як книжковий графік проілюструвала понад п'ятдесят художніх книг. У 2013 році книжка Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука» з ілюстраціями Ганни Осадко ввійшла до престижного щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі круки». Марія Титаренко- українськаписьменниця,журналістка. Есеїстка, поетка, журналістка, медіадослідниця, стипендіатка програми Фулбрайта. Засновниця магістерської програми з медіакомунікацій УКУ. Лавреатка конкурсу Catholic Press Award. Лавреатка Премія імені Богдана-Ігоря Антонича із поетичною збіркою «IMPASTO» (2010); конкурсу Новела по-українськи із новелою «Півгодини Неба» (2013); міжнародного конкурсу есеїв від журналу «Fountain» (2015). Поему «Мости» в англомовному перекладі анімовано на замовлення журналу «Trafika Europe». Авторка нон-фікшн лабораторії на ЛітАкценті.Кандидатка наук із соціальних комунікацій. Доцентка кафедри медіакомунікацій Українського католицького університету. Викладає есеїстику, креативне письмо, репортажистику, публічні комунікації.Проживає у Львові. Українська література – це література з місією, яка завжди служила якійсь великій справі, ідеї, а то й ідеології. Творчість майже кожного з українських письменників може бути прикладом.Ми стали свідками вільної української літератури.
Щедра подільська земля подарувала цілу плеяду сучасних талановитих літераторів та поетів. Один із них завітав у нашу книгозбірню – Михайло Цимбалюк. Михайло Петрович Цимбалюкчлен Національної спілки письменників України, лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького в галузі мас-медіа і свободи слова, у 2018 році нагороджений Грамотою Верховної Ради України. З перших днів широкомасштабної агресії проти України – учасник російсько – української війни, бойовий медик ЗСУ. Нагороджений орденом «За мужність і професіоналізм».
Письменник презентував нову книгу «Синдром відкладеного життя». «Синдром відкладеного життя» є десятою книгою у творчому доробку автора. Тут вміщено розповіді про воєнні будні та роздуми про них. Їх автор у книзі супроводжує власними віршами. Автор усім присутнім пояснив чому саме так назвав книгу. Відкладеного – бо в наше життя ввірвалася жорстока навала повномасштабної війни. Про історію написання та специфіку укладання книги розповів сам автор, хвилююче пригадуючи окремі моменти з передової, які торкаються не лише його, але і бойових побратимів.
На презентації учні Ярмолинецького ЗЗСО №2 разом із бібліотекаркою Зіною Дуда, члени літературного клубу «Автограф», бібліотекарі Ярмолинеччини та поціновувачі поезії познайомились з автором збірки та ознайомились про творчий доробок Михайла Цимбалюка, познайомились з виставкою його попередніх книг. Також на заході були присутні: Іван Березовський (заступник голови Ярмолинецької селищної ради), Леонтій Побережний ( староста с. Сутківці, с. Лисівка), колеги по перу - Микола Побережний та Валерій Лозінський. З теплими словами вдячності виступили Жанна Олійник та Валентин Мазур. На згадку про зустріч директорка Ярмолинецької центральної бібліотеки подарувала подарунок.
Під час заходу лунала пісня у виконанні Ярослава Супрун учня Ярмолинецької дитячої школи мистецтв, керівник Стрихарчук Валерія. Велика подяка директору Ярмолинецького ЦК за музичний супровід заходу.
Нова книга Михайла Цимбалюка займе своє місце в експозиції нашої бібліотеки – серед видань українських письменників, присвячених боротьбі українського народу проти московських окупантів.
Ярмолинецька громада долучилася до Всеукраїнського забігу «Шаную воїнів, біжу за Героїв України», який відбувся 29 серпня з нагоди Дня пам’яті захисників України.
Забіг проводиться у селищі Ярмолинці уже вдруге, його організаторами стали відділ культури, туризму та релігії Ярмолинецької селищної ради, Ярмолинецька центральна бібліотека та голова благодійної організації «Волонтер Ярмолинеччини» Наталія Беренда. До реалізації заходу також долучилися Ярмолинецька селищна рада , Центр культури та дозвілля, працівник відділу освіти Ярмолинецької селищної ради Олександр Пищур.
Серед учасників забігу – жителі громади, працівники культури Ярмолинеччини, військовослужбовці та родичі загиблих: кожен із них мав можливість пробігти за одного із Героїв. Метою заходу є вшанування пам’яті полеглих воїнів та демонстрація вдячності за їхні подвиги. Мати захисника Володимира Дмитрука, який загинув 8 листопада минулого року, дякує усім учасникам забігу та його організаторам: «Про наших Героїв потрібно пам’ятати: вони полягли за те, щоб ми жили».
Розпочали забіг біля Ярмолинецького ЗЗСО I-III ступенів №1, звідки учасники прямували до площі 600-річчя Ярмолинець, де й відбулися урочистості до Дня пам’яті захисників України.
Поблизу сцени Центру культури та дозвілля розмістили портрети загиблих воїнів нашої громади: таким чином рідні та всі присутні змогли вшанувати пам’ять Героїв.
Традиційно захід розпочався відомими усім словами національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля». Ці рядки будуть актуальні до дох пір, доки є ті, хто боронять нашу землю та захищають її незалежність. Вшановуючи загиблих Героїв Ярмолинеччини, усі присутні схилили голови. Ведуча заходу Крістіна Розгонюк зачитала імена захисників, які назавжди залишаються «в строю» та пам’яті українського народу.
Вшанували пам’ять і загиблого у цей день Героя Ярмолинеччини із Сутковець – Романа Лабаня. 29 серпня на захисника чекав би ювілей: йому мало виповнитися 30 років. Ім’ям Героя названий Сутковецький ЗЗСО I-II ступенів, де свого часу навчався Роман. Згадали також і усіх загиблих у Іловайську воїнів, адже День забігу припав на річницю трагічної події в історії російсько-української війни – Іловайський котел. Рівно 9 років тому, 29 серпня 2014 року, «зелений коридор» для українських військових обернувся пасткою: росіяни відкрили вогонь.
Усіх воїнів, що виборювали незалежність України і віддали за українську ідею свої життя, вшанували хвилиною мовчання.
Панахиду за загиблими провів благочинний Ярмолинецького округу ПЦУ отець Миколай Ковалик.
Із словами вдячності захисникам та захисницям, а також їхнім рідним виступили заступник Ярмолинецького селищного голови Іван Березовський та волонтерка, співорганізаторка забігу Наталія Беренда.
Поетеса Ярослава Слободян прочитала авторський вірш «Ви знаєте, як липи шелестять…».
Захід завершився спільним виконанням Гімну України та покладанням квітів до пам’ятних знаків селища.
Також протягом усього заходу можна було долучитися до збору коштів на підтримку ЗСУ.
13 серпня в чилальній залі Ярмолинецької центральної бібліотеки відбувся відкритий шаховий турнір, приурочений визначним святам нашої держави - Дню Державного прапора та Дню Незалежності України. Більшість учасників – ветерани. Але й молодь виказує інтерес до шахів, наймолодшому учаснику турніру – 10 років.
За результатами суддівського протоколу переможцями шахового турніру стали: І місце – Олександр Кучерявий
ІІ місце – Віталій Заболотний
ІІІ місце – Михайло Рудий
Переможці будуть представляти нашу громаду в обласному центрі 23 серпня.
11 серпня було проведено захід з нагоди Дня молоді, який відзначається 12 серпня.
У рамках свята запросили талановитих та активних юнаків та дівчат Ярмолинеччини, які займаються волонтерською діяльністю, усіма силами наближають перемогу, продовжуючи при цьому навчатися та розвиватися у різних напрямках.
Захід відбувся у читальній залі Ярмолинецької центральної бібліотеки. Ведучою свята стала інженерка комп’ютерних систем Ярмолинецької центральної бібліотеки Ольга Купчак, яка наголосила на важливості молоді у сучасному суспільстві.
Привітати усіх присутніх із прийдешнім святом завітали заступник голови Ярмолинецької селищної ради Іван Березовський та начальниця відділу культури, туризму та релігії Ірина Бойко. Вони подякували молодим людям за їхню важливу роботу та побажали нових звершень. Іван Іванович вручив молоді подяки за вагомий особистий внесок у здійснення волонтерських ініціатив в умовах воєнного стану, громадянську свідомість, патріотизм, високі моральні якості. Усього було нагороджено 20 юнаків і дівчат.
Від імені благодійного фонду «Волонтер Ярмолинеччини» виступила Зіна Дуда, яка вручила активним представникам молоді солодкі презенти.
Павло Сторожук із села Правдівка виконав авторські пісні «Дім» та «Твоя любов»
Більшість учасників – ветерани. Але й молодь виказує інтерес до шахів, наймолодшому учаснику турніру – 10 років.