Артисти, композитори

Атаман Володимир Петрович

Народився 23. 12. 1924 року в с. Правдівка Ярмолинецького району. Володимир Петрович один з художніх керівників українського ансамблю пісні і танцю «Подолянка», пізніше перейменований на «Козаки Поділля» Хмельницької обласної філармонії. Він зі смаком добирав і виховував талановитих солістів і музикантів. За своє життя встиг видати як композитор солідну книгу своїх пісень «Місто над Бугом». Його пісні часто звучать в аматорських колективах і на професійній сцені.

Помер 10. 12. 1998 року.

Балема Микола Панасович

Народився 01. 05. 1948 року в с. Жилинці Ярмолинецького району. Музика завжди була присутня в родині Балеми. Після закінчення Хмельницького музичного училища на відділі народних інструментів по класу домбри, продовжив навчання в Уральській консерваторії, де старанно студіював дерегування. Після закінчення ВУЗу розпочав свою роботу в Хмельницькому ансамблі пісні і танцю «Подолянка», теперішні «Козаки Поділля», спочатку як диригент оркестру, а пізніше як художній керівник. Багатогранно розкрився талант митця у хореографічних композиціях «Красо України Поділля», «Колос повен життя», «Кармалюк» та багато інших.

У 1988 році Микола Панасович удостоєний почесного звання «Народний артист УРСР».

Гнатюк Микола Васильович

Народився 14. 09. 1952 року в с. Шарлаївка Теофіпольського району. В шкільному віці він разом з батьками переїжджає в село Монастирок Ярмолинецького району, де закінчує школу. Маючи чудовий голос Микола наполегливо прокладає собі шлях на українську естраду.

Закінчив музично-педагогічний факультет Рівненського педінституту (1976), вокальну студію при Ленінградському мюзик-холі (1978). Соліст Одеської філармонії, з 1986 – Хмельницької філармонії.

Гучний успіх принесла М. Гнатюку пісня "Танець на барабані” Р. Паулюса на слова А. Вознесенського. Блискуче виконання цієї пісні принесло співаку перемогу на престижному конкурсі в м. Сопоті. А до цього був Дрезден, де український артист одержав "Гран-прі” за талановиту інтерпретацію пісні "Мы с тобой танцуем” Д. Тухманова на слова В. Харитонова.

Заслуговує на увагу творчість М. Гнатюка, як композитора і поета. Пісні співака стають органічною частиною його загальної програми.

Гжегожевські Євген та Вадим

Народилися 06. 09. 1959 року в с. Солобківці Ярмолинецького району.

З раннього дитинства батько навчав хлопців грати на різних інструментах. Євген та Вадим більше десяти років грали у сільському духовому оркестрі. Після закінчення музичної школи вони навчалися в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті на педагогічному факультеті. Завдяки музичній кафедрі зріли у виконавській майстерності. Як композитори брати Гжегожевські почали творчо працювати і пропагувати свої пісні у 80-их роках. Виступали по всесоюзному, республіканському, обласному радіо та телебаченні, брали участь у концертах різних рівнів. Вони – лауреати республіканських, міжреспубліканських, всесоюзних конкурсів та фестивалів.

В 1995 році Вадим та Євген випустили свою першу збірку пісень «Ми родом із пісні», яку присвятили двадцятиріччю творчої діяльності. вони являються організаторами пісенного фестивалю близнюків «Співочі дзеркала», які зародилися в м. Ярмолинці, проводились в містах: Києві та Кам’янці-Подільському.

Вадим та Євген є членами Всеукраїнської музичної спілки Асоціації естрадних діячів України, лауреатами обласної премії ім. М. Смотрицького.

Завадський Михайло Адамович

Народився 07. 08. 1827 року в с. Михалківці Ярмолинецького району. Український та польський композитор та музичний виконавець, представник творчої інтелігенції XІX століття. Михайло Адамович автор більш як 500 музичних творів, більша частина з яких пройняті українськими народними інтонаціями.

Серед них тридцять українських "Шумок” й "Думок” для фортепіано, чотири запорізькі марші і українські рапсодії, тридцять українських танців. Майже вся його творча виконавча діяльність пройшла у Києві. Помер видатний композитор 19. 03. 1887 року і похований у своєму рідному селі Михалківці.

Зарембовський Анатолій Григорович

Народився 01. 11. 1957 року в с. Михалківці Ярмолинецького району. З дитинства захоплювався музикою. Коли закінчив вісім класів, в 1971 році поступив до Хмельницького музичного училища. Після служби в армії поїхав до Одеси, де поступив в театр музичної комедії. Далі театри Чернівців та Полтави. І нарешті Москва. Тут поступив в престижний акторський ВУЗ Росії на факультет «Актор театру і кіно». Працював в Москві в театрі «у Нікітських воріт».

Десятки ролей на сценах України, Росії та багатьох країн, майстерно зіграних нашим земляком. Знімався в багатьох фільмах: «Марш Турецького», «Салон краси», «Персона нон грата», «Моя дорога няня», «Хто в домі хазяїн» та інші.

В 2003 році організував свій театр, де став художнім керівником.

В Москві Анатолій Григорович став не тільки улюбленцем публіки, але й отримав схвальні відгуки періодичних видань.

Круть Світлана Петрівна

Народилася 11. 10. 1965 року в с. Іванківці Ярмолинецького району.

У 1983 році після закінчення середньої школи поступила до педагогічного інституту міста Кам’янеця-Подільського. Після закінчення першого курсу залишає інститут і в 1984 році вступає до Харківського інституту мистецтв на акторський факультет. Провчившись два роки, перевелася до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого, який закінчила у 1988 році по спеціальності «Актор театру і кіно».

На роботу направили у Харківський академічний театр, а через рік переїхала до Києва.

З 1988 по 2006 рік була зайнята в близько десяти художніх фільмах. Це «Меланхолійний вальс», «Заради сімейного вогнища», «Злочин з багатьма невідомими», «Обітниця», «Вічне колесо» та інші.

Зараз працює у Київському українському національному театрі ім. І. Франка, а також за сумісництвом працює викладачем у Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого.

Часто запрошують на телебачення для озвучування закордонних фільмів.
 

Нагорний Леонід Сергійович

Народився 25. 03. 1924 року в с. Баламутівка Ярмолинецького району. В своєму рідному селі проводив велику культурно-виховну та освітню роботу. Самодіяльний композитор, керівник самодіяльного народного хору «Барвінок» Леонід Сергійович удостоївся звання «Заслуженого працівника культури УРСР».

Печенюк Майя Антонівна

Народилася 15. 02. 1946 року в с. Проскурівка Ярмолинецького району у робітничій сім’ї. Під час навчання в школі часто приймала участь в сільських концертах, тому що мала гарний голос. Після закінчення школи пішла вчитися в Кам’янець-Подільське культурно-освітнє училище на хоровий відділ. З 1965 по 1968 рік працювала за направленням методистом Ярмолинецького Будинку культури. Пізніше вчителем музики в рідному селі.

Після закінчення музично-педагогічного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту Майя Антонівна працює викладачем з серпня 1973 року. Свою педагогічну та виконавську майстерність вдосконалювала на факультеті підвищення кваліфікації у Київському національному університеті ім. М. П. Драгоманова та Київській консерваторії.

05. 10. 1989 року їй присуджена вчена ступінь кандидата педагогічних наук, а 19. 11. 1992 року – вчене звання доцента. У 2001 році обрана на посаду професора Кам’янець-Подільського університету, з 2002 року – заступник декана педагогічного факультету з наукової роботи.

Майя Антонівна у 2003 році стала викладачем року. Має понад шістдесят п’ять публікацій з проблем музичної педагогіки та культури.

Хімічев Борис Петрович

Народився 13 січня 1938 року в с. Баламутівка Ярмолинецького району. Його дитинство пройшло в мальовничому селі. Після закінчення школи поступив у Київський державний університет на радіо-фізичний факультет. Але на 4 курсі покидає університет і вирішує посвятити себе акторській професії. Подає документи у театральний інститут ім. Карпенка-Карого. Та до інституту його не прийняли і він вирішує їхати до Москви.

Саме там, у школі-студії при МХАТі розкрився творчий потенціал Б. Хімічева. На творчому шляху кіноактора багато великих і малих ролей. Він знімався у фільмах: «Айвенго», «Ати бати, йшли солдати», «Голова професора Доуеля», «Земля Санникова», «ТАСС уповеноважений заявити» та ще в багатьох кінострічках.

Широкий Петро Павлович

Народився 08. 06. 1932 року в с. Боднарівка Ярмолинецького району. Після закінчення училища культури працював в районному Будинку культури. В 1967 році його призначають керівником новоутвореного вокального ансамблю «Ярмолинчанка». Під керівництвом обдарованого, талановитого музиканта-композитора П. П. Широкого ансамбль швидко поповнився артистичними виконавцями, ентузіастами народного фольклору. Через деякий час ансамбль змінив назву на «Кудрявчик». В його репертуарі виключно народні пісні, співанки, жарти записані на теренах області.

За відродження та пропагування народних традицій і звичаїв Міністерство культури України 21. 05. 1970 року ансамблю «Кудрявчик» присвоїло звання «Народний».

Славі та визнанню ансамбль завдячує керівникові, заслуженому працівнику культури України Петру Павловичу Широкому. Ним особисто зібрано та записано понад 70 чудових зразків пісенної творчості жителів Ярмолинеччини.

Помер 03. 04. 2004 року.