Ж. Олійник
 Народилася в 1951 році в м. Одесі. Згодом батьки переїхали в смт. Ярмолинці. Тут закінчила десятирічку. Хист до поезії проявився ще в шкільні роки. З роками вірші ставали більш витончені та зрілі.
Жанна читає свої вірші зі сцени на святкових концертах. Один із її віршів, покладених на музику братів Гжегожевських «Ярмолинці», був присвячений 600-річчю рідного містечка. Друкувала свої вірші в районній газеті «Вперед», а також в альманахах «Медобори». Поки що збірка авторки ще не вийшла, хоч має в своєму доробку понад 200 віршів. Член ВТС «Конгрес літераторів України» (2009 р.)
ОСІНЬ
О, тиха осінь, тепла осінь,
Іще ні крапельки жалю.
Чому не помічала досі.
Що проживаю у раю.
Печаль іще клубком не треться
До ніг моїх, мов кошеня,
Ще сонце лагідно сміється
До мене майже не щодня.
І ній усе так поетично...
Казковий ліс і річки плес
Переливаються велично
В стрімку симфонію небес.
Потроху листя опадає,
Й в душі все грішне віджива.
Нічого кращого не має,
Ніж ця чаруюча пора.
Туману вранці поволока,
І осінь щедрість ллє у світ.
А просинь, Боже, яка просинь,
Аж серце проситься в політ!
|
