Війна на Ярмолинеччині

Небувалий героїзм проявили жителі нашого краю у роки Великої Вітчизняної війни, захищаючи рідну Вітчизну. Сотні тисяч наших земляків боролись з ворогом. Хто в діючій армії, хто в підпіллі або в партизанських загонах.

Страшним горем увірвалася в наш край окупація німецьких загарбників. 6 липня був завданий бойовий удар по ст. Ярмолинці, 8 липня гітлерівці з’явилися в райцентрі, наступного дня – у Солобківцях, а ще через 3 дні у Михайлівці.

Біля Ярмолинецької середньої школи червоноармійці зустріли німецьку розвідку шквальним вогнем. Запалали хати, приміщення школи, лікарні.

Зразу по полудні містечко вповзла ворожа техніка, колони мотоциклістів та велосипедистів. Почалися чорні дні окупації.

Починаючи з осені 1941 року місцем для масових страт стає територія військового гарнізону. Тут розстрілювали комуністів, офіцерів Червоної Армії, активістів, євреїв, військовополонених. З особливою жорстокістю накинулись гітлерівці на євреїв. І все ж найгустіші хмари над жертвами голокосту нависли у кінці жовтня 1942 року. У визначений день прибули карателі та їх поплічники з автоматами та гвинтівками. Вони виганяли євреїв на вулицю і вели величезною колоною приречених на смерть людей на територію гарнізонного містечка. Де вони були протягом декількох днів розстріляні.