В нашій бібліотеці Володимира Касаковича знають, люблять і пам’ятають. Для клубу «Автограф» він був не просто поетом, для наших автографів Володимир Самійлович – Друг, Вчитель, Наставник, Поводир. Їх розвитку, вмінню писати, навіть визнанню на поетичному світі вони завдячують саме Касаковичу. Наприкінці лютого ми зібрались недарма – роковина па’мяті незабвенного поета і 85 років з дня народження, яке він відзначав би 5 березня. Він народився в Минську у 1931 році, в 10 років опинився з матер'ю в партизанському загоні, ходив в розвідку, в свій останній бій був важко контужений. Після війни переїхали в Україну, вчився в Камянець – Подільському училище культури, працював бібліотекарем, журналістом. З- під його пера вийшли збірки поезій «Светопись», «Годы мои – патроны», «Любовь и ненависть», «Акварели эпох», «Качели ресниц», «Откровение», друкувався в альманахах, журналах, на шпальтах газет. Останні роки активно займався створенням та роботою в Хмельницької спілці «Конгрес літераторів України», членами якої стали майже всі наші автографці. На нинішньому засіданні поети тепло згадували свого наставника, неоціниму роль він зіграв в їх поетичному становленні: навчав майстерності, редагував твори, домовлявся з видавництвами. З його подачі став видаватися альманах «Медобори», який і досі успішно друкує твори подільських літераторів. В нашої бібліотеці він теж був неодноразово: слухав поезії, надавав добрі поради, був головою журі конкурсу поетів – початківців нашого клубу. Ось й сьогодні наші поети тепло і з вдячністю згадували Володимира Самійловича, як познайомились із ним, яким він був толерантним, тактичним, інтелігентним, доброзичливим. На жаль, при житті його талант не був визнаний в повній мірі. А він був великим і щирим. Подивились відеоролик про його життя, керівник клубу розповіла про творчість поета і зробила огляд книжкової виставки. Клубівці читали твори поета, Жанна Олійник присвятила світлої пам’яті Касаковича вірш «Ступенями
Ваших
Стихов…»
