17 березня на початок Великого посту у Ярмолинецьку центральну районну бібліотеку завітав отець Миколай Православної церкви Київського патріархату на годину народознавства «Я запалю свічу воскову». Захід проведено в рамках цикла церковних свят, які традиційно проводить наша бібліотека.
В давнину вогонь шанували як земний праобраз Сонця. Наші предки вірили, що вогонь має очищаючу силу і він є святим. До сьогоднішнього дня український народ зберіг пошану до вогню. Але особливого значення вогню надало християнство, яке відроджено у свічці. Свічка єднає в собі символіку світла і вогню. Отець Миколай розповів про значення запалення свічки, її магію, та обряди, пов’язані зі свічками… Отець Миколай зазначив, що світло це найперше символ Бога, що особливе значення має свічка освячена на Стрітення. У ході розповіді мешканці Ярмолинець давали запитання отцю Миколаю, в результаті яких отримували змістовну і зрозумілу відповідь. Бібліотекарі оформили книжково – ілюстровану виставка по темі, на якої горіла свічка, яка уособлює собою Бога. Адже зі свічками нас хрестять, вінчають, навіть, у вічність ми теж відходимо із вогнем свічки. Часто ми думаємо, що поставивши свічку за здоров’я, упокій або успіх якої – якої справи, виконали свій обов’язок, стали чистими і праведними, - ніби одна свічка може умилостивити за нас Бога! Дехто думає, що якщо на свято поставити свічки або запалити лампадку вдома перед іконою, то Бог не покарає їх за брехню та інші гріхи. Як страшно помиляються вони! Без любові до Бога, без любові до ближніх як до самих себе, без виконання заповідей Господніх непотрібні жодні свічки. Без віри наші свічки нічого не варті.
