Живу тому, що я співаю,

                                                      Живу тому, що я пишу,

                                                    Я без поезії життя не уявляю,

                                                     І без поезії духовно я умру.

   11 грудня в Ярмолинецькій центральній районній бібліотеці пройшов творчий вечір поетеси Ярмолинеччини Віри Туз «Літа на осінь завернули».

  Народилась Віра Іванівна 3 серпня 1949 року в селі Скарженці Ярмолинецького району Хмельницької області в багатодітній сім’ї колгоспників. Здобула середню освіту в Скарженецькій середній школі у 1967 році. Працювала секретарем-касиром в колгоспі.

  З 1976 році була завідуючою прачечним комбінатом. У 2004 році пішла на заслужений відпочинок. Має двох синів: Ігоря та Олега.

  Втративши рідну людину, Віра Іванівна почала писати вірші, так і з’явилась перша збірка «На крилах любові». Далі друга – «Слова добро сіють», третя – «Молюсь за тебе, Україно».

  Її поезії, написані про добрих, щирих, близьких та дорогих людей. Значне місце займає пейзажна лірика. У кожному вірші ми вловлюємо внутрішній стан поетеси. Віра Іванівна пише про сокровенне кожної людини – збереження миру на землі та єдності країни. Вона захоплюється мужністю Героїв АТО – ООС. Її поезія до нас промовляє: «Люди, я Вас люблю!»

  На зустріч з поетесою прийшли колеги та друзі. Протягом вечора Віра Іванівна згадувала минуле, говорила про теперішнє й зазирала у майбутнє. Усі, хто цього вечора слухали мелодійний голос поетеси, мимоволі посміхались, чи то вустами, чи то очима. Іноді обличчя враз ставали сумними, адже питання, які порушувала Віра Туз нікого не залишали байдужими.

  З презентацією третьої збірки приїхав привітати її гурт «Надвечір’я», в якому вона є безпосередньою учасницею. Вони виконали декілька пісень на слова Віри Туз.

  Чудове привітання також пролунало від Наталії Затерки. Члени літературного клубу «Автограф» також привітали поетесу. Директор Ярмолинецької ЦБС Олена Слободян подякувала Вірі Іванівні за її творчість та побажала завжди бути в пошуку нових задумів і ідей, ніколи не розлучатися з натхненням, постійно відчувати щастя і радість, з кожним днем наповнюючи цей світ своїми чудовими віршами.

  Поезія – це можливість висловлювати свої почуття і переживання та донести їх до інших, таким чином торкнувшись глибини людської душі.

   Щиро дякуємо Вірі Іванівні за вечір справжньої поезії, за магічну силу її слова.