Сьогодні виповнюється 215 років від дня народження відомого художника-графіка Наполеона Орди. Завдяки його роботам ми можемо побачити як виглядали подільські та волинські села, містечка та міста понад півтора століття тому, коли ще не було фотографії.
 А народився митець 11 лютого 1807 р. в маєтку Вороцевичі Гродненської губернії (нині – Білорусь), в сім'ї збіднілого шляхтича. Через участь у польському повстанні Наполеон у 1833 році був змушений виїхати до Парижа, де навчався в студії відомого пейзажиста П'єра Жирара. Юнак захопився архітектурним пейзажем, а одночасно з цим відвідував музичні класи Фридерика Шопена, який побачив у свого учня великі здібності до музики. Наполеон Орда виправдав сподівання вчителя й написав чимало полонезів, вальсів, пісень, які схвально були прийняті тодішнім музичним світом, зокрема, Ф. Шопеном, Ф. Листом, С. Монюшкою. Виявив Н. Орда й літературні здібності та в 1839 році став членом історико-літературного товариства у Парижі, на засіданнях якого познайомився з багатьма відомими поетами та письменниками, а найбільше заприятелював з Адамом Міцкевичем.
Проте головною справою життя для Наполеона Орди стало малювання, а щоб відшліфувати свою майстерність, він здійснив подорож Європою та зробив чимало графічних та акварельних замальовок. Саме тоді в нього й виникла ідея – детально зафіксувати у своїх малюнках пам'ятки своєї батьківщини – західних губерній Російської імперії.
У 1856 році, скориставшись амністією для учасників польського повстання, Наполеон Орда повернувся в рідні Вороцевичі, а згодом здійснив задумане і почав подорожувати з метою малювання пам'яток архітектури, садиб, парків. Він відвідував губернію за губернією та з протокольною точністю відтворював на папері величезну кількість пам'яток архітектури та історичних місць.
На теренах Волині, Поділля та Київщини Н. Орда зафіксував на папері в акварелях та графічному малюнку 152 міста та садиби. Серед місць нашої області це – Славута, Ізяслав, Плужне, Ляхівці (нині – Білогір’я), Антоніни, Теофіполь, Чорний Острів, Стара Синява, Меджибіж, Летичев, Сатанів, Тарноруда, Дунаївці, Отроків, Маліївці, Ярмолинці, Сутківці, Чорнокозинці, Смотрич, Михайлівка, Віньківці, Зіньків, Кам'янець-Подільський, Жванець, Рихта, Панівці та інших.
Сьогодні важко переоцінити значення графічної спадщини Наполеона Орди. Перш за все – це документальне джерело по історії архітектури, оскільки переважна більшість зображених художником пам'яток втрачена або значно перебудована. Про певні архітектурні ансамблі ми знаємо лише завдяки його літографіям.
У 1873 році власним коштом художник почав видавати «Альбом исторических мест Польши». З 1873 по 1883 роки у восьми випусках цього альбому опубліковано 260 літографій, виконаних із малюнків Наполеона Орди. Кожна літографія містить підпис, зроблений французькою й польською мовами. Літографії, видрукувані в типографії М. Файянса у Варшаві. Однак більшість робіт залишились неопублікованими. Фінансова скрута й царська цензура не дозволили художнику закінчити задумане видання.
Помер визначний художник 26 квітня 1883 р. у Варшаві.
У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї та Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику зберігаються деякі літографії малюнків Наполеона Орди.
 За матеріалами Сергія Єсюніна
Переглядів:
270
|
Додав:
kypchakolga
|
Дата:
11.02.2022
|
|
Люди народженні і вмирають, залишаючи свій слід на землі у добрих справах. Це про нашого земляка Володимира Сусляка, який народився в с. Вільхове Деражнянського району Хмельницької області. В 1957 році батька переводять на роботу в смт. Ярмолинці і сім’я переїжджає на постійне проживання в невелике містечко. Після закінчення школи вступає на історичний факультет Кам’янець - Подільського педагогічного інституту. 30 років Володимир Дмитрович пропрацював у школі викладаючи уроки історії в Ярмолинецькій ЗОШ №2. Багаторічне спілкування із допитливими хлопчаками та дівчатками - ось де віднайшов він уміння заглянути у самісіньку людську душу і побачити там зерна доброти.
Захоплювався поезією. Був романтиком і поетом. Рядки, міцні та впевненні, народжені переживаннями та глибоким розумінням сенсу. Його віршовані доробки друкувалися в альманаху «Медобори».
«Прийшов, побачив,переміг!»
Везе ж комусь прожить без болю…
Прожив, все мав та не зберіг.
Лиш сум і каяття візьму з собою…
***
Летимо у прірву? Чи до вирію?
Напрямок один Господь лишзнає,
Але Бог, - і у це твердо вірю я,-
За дітейсвоїх не забуває…
Наділений талантом, творчістю, людськими цінностями Володимир Сусляк був одним із засновників на Хмельниччині обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», творчого клубу «Автограф» який активно діє при центральній бібліотеці. Він став ініціатором перейменування вулиці Риночна на вулицю видатного українського поета, нашого земляка Івана Іова, проектів випуску ряду книг.
Володимир Дмитрович активно у свій час займався депутатською та меценатською діяльністю. Він фінансував видання збірок поетів-початківців, допомагав обездоленим дітям. Болів душею за історію нашого краю та сучасне життя нашої громади.
Цьогоріч йому б виповнилось сімдесят п’ять…
29 листопада 2010 року Володимир Дмитрович раптово пішов у вічність, залишивши яскраві спогади в серцях тих, хто його знав, спілкувався, співпрацював і відчував його неординарний характер.
Разом з ним ми пізнали всі сторони земного життя як необхідний етап до повного злиття наших безсмертних душ із Всевишнім, читаючи книгу Володимира Сусляка «… І прости нам провини наші…», яка вийшла друком у 2008–му році у видавництві «Доля». Автором передмови до видання став митрофорний протоієрей о. Миколай Ковалик: «Мені, як православному священику, вперше доводиться писати передмову до поетичної книги. Робити це і важко, і, водночас, легко. Важко тому, що я аж ніяк не літературний критик і мені невідомі таємниці цього жанру. Але легко тому, що я добре знаю автора. Не раз Володимир Дмитрович був у мене на сповіді, є хрещеним батьком мого молодшого сина Андрійка. Віра й молитва допомагають йому долати життєві труднощі, переносити болючі удари долі.
Кожен рядок книги - роздуми про сенс життя, про глибинний, нерозривний зв'язок із Богом, який посилає людині не тільки важкі випробування, але й дарує Віру, Надію, Любов.»
Заглибившись у зміст його поезій,роздумуєшся: де береться у нього стільки любові, ніжності, душевної краси, розуміння життя людського? Яке глибоке чуття слова, відчуття поетичності! Все від Бога: і талант, і сила слова.
Не даремно в народі кажуть: «Талант не купиш, старість не продасиш». Його глибока віра в Бога породила поетичні мотиви:
Сподівайся на кращеіз Богом у серці,
Тинадійся й люби-тодівіраприйде.
Нездоланнимбудеш у життєвомугерці,
По життю тебе Божа рука проведе.
Писав переважно чотиривірші. Це – викінчена за змістом окрема строфа, що складається з чотирьох рядків з суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням. Майстри пера, як правило, називають її катрен.
Отож пропонуємо читачам кілька чотиривіршів Володимира Сусляка:
***
А очі старечі вицвілі, згаслі.
Юності очі – промінням горять.
Часом обличчя юне, прекрасне,
А у очах – безнадії печаль.
***
Дитя до Бога молиться – благає.
Любові просить, просить співчуття,
Молитви промінь темінь осяває,
Тому негасне на Землі життя.
***
Що беремо у Вічність з собою?
Не майно, а думки й каяття.
Щемний жаль, щотраплялось порою
Помилятись, грішить за життя…
Переглядів:
265
|
Додав:
kypchakolga
|
Дата:
11.02.2022
|
| |