Народилася
в 1955 році в м.
Волочиську. Катерина Бучуляк друкувала свої поетичні твори в Віньковецькій та
Ярмолинецькій районних газетах, в 4-х випусках альманаху «Медобори». Вона автор
3-х збірок віршів: «Мозаїка душі» (2007), дитячої «Прошу казку розказати»
(2008) та «Осенние мотивы» (2010).
З
2006 року Катерина Феодосіївна стала членом ярмолинецького літературного клубу
«Автограф», де постійно спілкуючись з літераторами та поетами Поділля
відшліфувала своє поетичне слово до високого рівня. Член ВТС «Конгрес
літераторів України» з 2008 р.
ВЕСНА ІДЕ
Ще сонний ліс понуро спав
Без цвіту, зелені і трав.
Ще лід на річці не розтав
І соловей не щебетав.
Але весна сюди вже йшла,
Тепло і цвіт в собі несла.
А через поле навпростець
Біг свіжий молодий вітрець.
Поміж дубами він пробіг,
Де ще лежав місцями сніг.
Берізкам щось прошепотів
І далі лісом полетів.
Пройде ще тиждень, може два,
Зазеленіє тут трава,
Проб`ється у медунок цвіт,
Й пташинний спів наповнить світ.