 13.09.2015 р. проводили в останню путь нашого славетного земляка, драматурга, автора багатьох книг, нашого друга Петра Івановича Войчишена – Лугівського.
Народився Петро Іванович 1 листопада 1938 року в с. Лугове Ярмолинецького району. Дитинство пройшло в суворі роки фашистської навали, післявоєнної трудової звитяги людей у відбудові народного господарства рідного краю. Служив в армії, працював інструктором авто школи, механіком, головним інженером тресту. Після закінчення Харківського державного інституту культури починається творча діяльність як відомого подільського режисера і сценариста, організатора художньої самодіяльності культурно-освітньої роботи на Хмельниччині. У своїх п’єсах Войчишен відтворює сучасне життя різних верст населення.Він був людиною активною, дуже небайдужею до проблем рідного села, мріяв про музей історії Лугового, написав про рідне село книгу, і був полон творчих планів на майбутнє. Останній раз був у нас 25.06.2015 р. , подарував нову книгу. Ще не знав, що підступна хвороба вже вичікуває…
В нашої бібліотеці є книги Войчишена - Лугівського «Об стіну горохом!», «Падіння яструба», «По лезу грані», «У каламуті…», « Трон», « Дзвін», «Поклик доріг», « Перехрестя століть».
Вічна пам'ять, дорогий Петро Іванович. Вас с нами немає вже, але ваші книги будуть жити вічно, вони нетлінні…
Переглядів:
668
|
Додав:
Tosha
|
Дата:
16.09.2015
|
|
 13 вересня члени літературного клубу «Автограф» відвідали чудове село Солобківці. Вражень море! Чому ми не знаємо свого, рідного? Ось воно під боком, а ми все вдалину дивимося, мол там ще не були… Завідуюча бібліотекою Неоніла Ковбасіста підійшла до нашого приїзду дуже відповідально, втім, так як й до всього, недарма одна з найкращих бібліотекарів району, та і в області її добре знають.
Спочатку наші автографці відвідали службу місцевого костелу: і проповідь повчальна, і звичаї цікаві, особливо рукостискання миру, вирішили - треба впровадити у себе в клубі. Потім поїхали на завод «Яблуневий дар», про який багато чули, але ні разу не бачили. І побачене нас вразило розмахом, чистотою, сучасністю і… привітністю. Працівники заводу провели екскурсію, розповіли про виробництво концентрату соків. Багато емоцій викликало відвідування школи – інтернату: нам тут сподобалось все! Насамперед працівники закладу, ентузіасти своєї справи, які провели нас гарно оформленими затишними класами, познайомили з дітками, ми побачили сучасно обладнанні кімнати для ігор. Вразили спортивний і актовий зали. А про музей і його господаря можна говорити довго. Скажемо одне – це унікальний і за складом, наповненням і працівниками музей! У нас усіх з’явилося бажання щось презентувати… Ну і нарешті дісталися бібліотеки, де відвідувачів привітно зустрічає сучасне приміщення, затишок, нові послуги, гарний фонд і комп’ютерне обладнання. Там ми провели засідання клубу – читали вірші, слухали нашого барда. Відвідали нашу поетесу Марію Дячок, яка не мала змогу зустрітись із нами в бібліотеці. Послухали її вірші. Зарядились позитивом від поїздки та у самому доброму настрої поїхали додому. У наших поетів кардинально змінилась думка щодо життя в наших селах.
Переглядів:
657
|
Додав:
Tosha
|
Дата:
16.09.2015
|
| |