5 жовтня в приміщенні Ярмолинецької центральної бібліотеки відбулася година пам’яті, яка приурочена 220-ій річниці від дня народження нашого земляка, поета, першого збирача українського фольклору та оспівувача краси рідного Поділля - Мавриція Гославського.
Знаменитий подільський історик Юзеф Роллє у свій час писав, що неможливо навіть злічити ту кількість слова «Подолля», написаного Маврицієм, з яким захопленням згадував його поет у своїх поетичних творах. Адам Міцкевич після виходу першого тому поезій Гославського, так сказав: «Гославський має рідкісний талант, і найбільше того, різносторонній. У "Подоллі" проблискують вірші…які показують, що автор розуміє таємниці поетичного стилю».
Уся творчість Мавриція Гославського складає три томи: перший том йому вдалося видати ще при житті у Варшаві 1828 року, а другий і третій вийшли вже після його смерті, майже через тридцять років. Усі вони написані польською мовою, а вже нам – нащадкам – належить перекласти їх українською, високо підняти вікову завісу й розповісти подолянам про забутого пророка.
Ведуча заходу Сніжана Божик розповіла про творчість Мавриція Гославського, який належить до польських романтиків, так званої «української школи» початку 19 століття. А постать Мавриція Гославського досить знана не лише у польськомовному середовищі серед жителів Польщі чи України, а й твори його можна знайти у багатьох бібліотеках світу. Слід зазначити, що саме до 210-ї річниці від дня народження Мауриція Гославського в селі Косогірка було відкрито пам’ятну Дошку. Ініціаторами відкриття стали голова Ярмолинецького польського громадського об’єднання «Єдність» Генріх Качуровський та поет, на той час журналіст місцевої газети «Вперед» Борис Фурман.
Генріх Качуровський - голова громадської організації «Об’єднання поляків Ярмолинеччини «Єдність», розповів присутнім як саме було відкрито ім’я поета-земляка в нас на Ярмолинеччині. Він, зокрема, сказав, що Мауртцій Гославський повернувся на Поділля, дякуючи особистому знайомству із пані Христиною Ростоцькою, директоркою відділу організації "Спільнота Польська" в м. Ополє, та науковцями - членам цієї організації, у 2002 році. Цьому сприяли ділове спілкування щодо історії Поділля тазабутих імен. Таким чином, у довгих розмовах відкрилося ім'я Мауриція Гославського - відомого у Польщі, проте зфбутого в Україні. До рук Генріха Качуровського потрапила копія поеми "Поділля"видавництва тих часів. Більше того, біографія самого поета привела до села Косогірка (Фрампіль), де саме він народився.
Відразу по поверненні із Польщі Генріх Гедионович видав ювілейний літературний додаток до газети "Голос Поділля" №2/202, яку він редагував. Цим додатком стала поема Мауриція Гославського "Поділля", яка, по суті, вперше побачила світ в Україні. Знакаво, що це видання відбулося на Поділлі. Поема знайщла свого читача, як і сама газета, яка на той час була третім в Незалежній Україні друкованим виданням, яке виходило польською мовою. З того часу ім'я та творчість поета пробуджували всебічний інтерес і оригінальною творчістю, і особою поета-борця проти російського царату. Його життя та творчість стали символом боротьби за свободу та любові до рідної землі, що є актуальним донині. У його поезіях пеоеплелись героїка та романтика, які втілились у найвищих проявах проявах патріотичного духу.
таким чином, вже два десятиліття Генріх Качуровський переймався збереженням пам'яті про поета-патріота, популяризацією його творчості. Літературні вечори, зустрічі, святкування дат народження та смерті поета стали традиційними заходами, які організовує голова ГО "Спілка поляків Ярмолинеччини "Єдність". Десять років тому за ініціативи голови організації було встановлено пам'ятну дошку Маурицію Гославському, яка була відкрита у день смерті поета, 17 листопада у селі Косогірка. Так повернувся у місце свого народження велики й поету.
Цікаву відеопрезетацію презентувала Аліна Хоптяр – членкиня ГО «Об’єднання поляків Ярмолинеччини «Єдність», де було відображено життєвий та творчий шлях Мавриція Гославського.
На заході згадувалось і про ліричну творчість Мавриція, а саме завляки щирому коханню до панни Меланії Міхальські, з'явились такі рядки:
Зіркою б мені
Сяять в вишині;
У травневі теплі ночі
Зазирать коханій в очі,
Любі та ясні!
Або з далини
Навівати сни,
Як в озерній голубіні,
Блиснути в її сльозині…
Ім’я Мавриція Гославського у нас на Поділлі, як і в Україні загалом, але воно добре відоме полякам, оскільки його думка «Був би я орлом»(«Думка у вигнанні») заміняла часом полякам гімн.
Був би я орлом,
Та змахнув крилом!
Серед синього простору
Над Поділлям знявся вгору
Вільним соколом!
Рідний краю мій!
Не ідеш ти з мрій!
Там мої найкращі миті,
Дивним щастям перевиті,
Там найперший біль!
Саме тому на заході мовою оригіналу звучала поезія «Думка», яку зачитала жителька села Косогірка Станіслава Броніславівна Супрун. Пані Станіслава щороку є постійною учасницею дійств приуроченим нашому земляку.
Родзинкою заходу став художній номер від працівників Ярмолинецького центру культури та дозвілля Христини Павленко та Ярослава Дудар. Молоді люди, у супроводі акардеону, неперевешено виконали «Думку» на польській мові.
Своїми спогадами поділилася староста села Косогірка Марія Боднар, у 2012 році вона працювала бібліотекарем та розповіла про те, як в селі почалась робота по популяризації творчості знатного поета.
Про масштабне святкування, яке планувалось провести цього року, розповіла начальниця економічного відділу та інвестиції Ярмолинецької селищної ради Ірина Драгомерецька. Також згадувалось про написаний проект працівниками відділу, який подавався в Український культурний фонд. В межах цього проєтку заплановано було проведення «Frampil-fest».
Жанна Олійник - членкиня Хмельницького осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», членкиня літературного клубу «Автограф», прочитавши поему "Поділля", під великим враженням написала вірш, який глибоко вразив у іх присутні.
Присутніх вразив відеосюжет каналу "Суспільне Хмельницький", під назвою "Пив душею чистий гомін" про Мавриція Гославського. Після перегляду не могла не поділитися своїми враженнями директорка місцевого часопису «Вперед» Алла Гуменюк. Вона зазначила, що ми всі разом не повинні спинятись на досягнутому, а маємо ще більш масштабніше відзначати річниці великого поета.
Із заключним словом виступила начальниця відділу культури, туризму та релігій Ярмолинецької селищної ради Ірина Бойко. Вона подякувала усім за проведений захід та відзначила Почесними грамотами наших гостей Станіславу Супрун та Жанну Олійник за популяризацію творчості Мавриція Гославського. Також пані Ірина не могла не згадати дружню допомогу сусідньої держави. Саме поляки в цей важкий для українців час, не стали осторонь, а допомагали та допомагають в подальшому.
Тому насамкінець було продемонстровано відео колег Шарівської дитячої музичної школи, які виконують пісню гурту "Еней" - "Ще не вмерла Україна".
Захід прикрашала виставка-інсталяція "Вільний сокіл подільської землі», яку створили бібліотекарі центральної бібліотеки.
Після заходу усі охочі долучились до покладання квітів в селі Косогірка, де встановлена пам'ятна дошка письменника.
Переглядів: 285 |
Додав: kypchakolga |
Дата: 07.10.2022
|
|
30 вересня в читальній залі Ярмолинецької центральної бібліотеки зібралися бібліотекарі та гості з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.
В цьому році своє свято – Всеукраїнський день бібліотек співробітники книгозбірень відзначають в умовах війни та проводять під девізом: «Бібліотека – спільнодія для твоєї мрії». Оговтавшись від перших днів ворожого нападу, бібліотекарі продовжують працювати, допомагати волонтерам.
Більшість бібліотек сьогодні не лише обслуговують користувачів, проводять культурно-просвітницькі заходи, забезпечують мешканців громади і переселенців достовірною інформацією, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам. Для потреб армії бібліотекарі плетуть маскувальні сітки, в’яжуть шкарпетки, збирають книжки для військових, заготовляють для них продукти, готують їжу для бійців територіальної оборони, організовують благодійний збір коштів, продуктів харчування та ліків. Бібліотечні працівники допомагають та допомагатимуть ЗСУ, щоб пришвидшити перемогу у цій жорстокій, страшній війні.
Захід розпочався хвилиною мовчання, щоб вшанувати всіх тих, які на превеликий жаль сьогодні не з нами, а відійшли у вічність.
Ведучі заходу Світлана Денисюк та Лариса Мазій привітали усіх бібліотекарів та розповіли історію започаткування свята.
Для присутніх була продемонстрована відео презентація про роботу бібліотек під час війни «Бібліотека і війна: Тримаймо стрій», яку підготувала методист центральної бібліотеки Алла Черевуля.
На свято до бібліотеки завітали: заступник голови селищної ради Іван Березовський, начальник відділу культури, туризму та релігії Ярмолинецької селищної ради Ірина Бойко, головний спеціаліст Олександр Пищур, начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Ірина Драгомерецька, директорка місцевого часопису «Вперед» Алла Гуменюк, методист центру культури і дозвілля Лілія Дембіцька.
Крім теплих слів та вітань зі святом і побажань гараздів, почесні гості нагородили кращих працівників бібліотеки грамотами та подяками. Від центру культури та дозвілля прозвучав художній номер «Вітальна» у виконанні Христини Павленко.
Грамотами територіальної громади були нагородженні: провідний бібліотекар дитячої бібліотеки Алла Слободян, провідний бібліотекар центральної бібліотеки Катерина Гуменюк, технічний працівник Галина Сивець. Грамотами відділу культури нагородженні: директорка Ярмолинецької центральної бібліотеки Олена Слободян, методист центральної бібліотеки Алла Черевуля, провідний бібліотекар дитячої бібліотеки Наталія Волошина, провідний бібліограф-краєзнавець Лариса Мазій, провідний бібліотекар Світлана Денисюк.
Подяки за волонтерську діяльність отримали: завідуюча бібліотекою-філіалом с. Ясенівка Оксана Огороднік та завідуюча міською бібліотекою Любов Жибутовська за смачні обіди, приготовлені військовим; бібліотекар І категорії бібліотеки-філіалу с. Кадиївка Алла Чайка за найбільшу кількість сплетених маскувальних сіток для ЗСУ.
Подяку за виховання сина, який на даний час сумлінно виконує свій військовий обов’язок, отримала завідуюча бібліотекою-філіалом с. Жилинці Наталя Синіцька.
Голова профспілки Надія Ляховська привітала бібліотекарів дарунками та грошовими преміями.
Директорка ЦБ Олена Слободян привітала всіх присутніх зі святом, зазначила, що бібліотекарі - ентузіасти своєї справи, уміло популяризують книгу, проводять різні масові заходи, завжди у пошуку нових форм роботи. Олена Слободян нагородила грамотами від центральної бібліотеки кращих бібліотечних працівників: бібліотекаря І категорії бібліотеки-філіалу с. Вербка Сергія Швеця, бібліотекаря центральної бібліотеки Сніжану Божик, інженера комп’ютерних систем Ольгу Купчак, бібліотекаря бібліотеки-філіалу с. Томашівка Валентину Розгонюк, бібліотекаря Ярмолинецької дитячої бібліотеки Тетяну Ковальчук, бібліотекаря бібліотеки-філіалу с. Нове Село Надію Ляховську, завідуючу бібліотекою-філіалом с. Сутківці Катерину Петрову.
Дуже приємно було отримати музичні вітання від Катерини Присяжнюк Ярмолинецької дитячої школи мистецтв, яка подарувала присутнім пісню «Просто Україна».
Свято продовжили презентацією другої збірки віршів воєнної доби Ярослави Слободян «Завтра ясний світанок». Але війна і тут внесла свої корективи - сигнали тривоги змусили присутніх спуститися в бомбосховище. Але свято на цьому не завершилося. Поетка Ярослава Слободян продовжила читати свої вірші, які в укритті сприймалися зовсім по-іншому, викликаючи щем у серці та сльози на очах. Свої книги пані Ярослава радо подарувала у кожен бібліотечний заклад громади, за що щиро дякуємо їй, адже це відкладеться в пам’яті кожного присутнього на заході.
Звуки сирени заглушила пісня «Ой у лузі червона калина» у виконанні учениці Ярмолинецької дитячої школи мистецтв, бандуристки Карини Білодід, за що їй особлива вдячність.
Керівники та бібліотечні працівники висловлюють слова подяки за допомогу в організації та проведенні свята викладачам та вихованцям Ярмолинецької школи мистецтв, працівникам Ярмолинецького ЦКД, усім запрошеним та гостям в організації свята, адже спільними силами ми побудуємо нашу державу, збережемо її культуру, примножимо інтелектуальні багатства української нації.
Переглядів: 191 |
Додав: kypchakolga |
Дата: 07.10.2022
|
|
|
